Наверх
sekleta, 55 - 3 июня 2009 22:29
Все
Отредактировано:03.06.09 22:31
Як ви пам"ятаєте, планова економіка не викликала в нашому садку особливого ентузіазму. Згадка про сумну долю операцій Східного відділу англійської розвідки вгамувала ентузіазм до малювання планів і схем посадки. Наше рішення було простим і генальним: садити на місці старих дерев. Мороки - мінімум, а первісний вигляд садка як пам"ятки садового мистецтва часів соцреалізму збережеться. Обов"язки поділили таким чином: Ганка - позначає місце, я - приношу яблуню і обрізаю верх, брат - копає ями, носить воду і поливає. І почалось! Робота кипіла. Садок поступово заповнювався новими деревами. Пташки співали. Сонце пекло нещадно. На шостій яблуні ми зробили перерву, і послали Ганку перерахувати залишок. Дві яблуні пішли до дядька Андрея. Отже, мало залишитись 17. Ганка повернулась через 10 хвилин і видала - "22". - Що "22" ?- ми ще не второпали. - 22 деревця залишилось, - пояснила математично здібна Ганка. Ми додали , відняли, і..... - Обманули ! Рома, провокатор, з доброї душі виклав нам все, що залишалось. - А що, - дивувалась потім Люда, - що ж їх там садити? - Раз-два - і все. - Людо, ми не в город садили, а в 50 років неорану траву! Спробуй там яму викопати, якщо ти роками під комп"ютером сидиш. Тінь благодійності спустилась на наше село. Було ясно, що 30 ям в нашому садку за один день - це занадто. А саджанці з листочками два дні тримати без землі, та ще в травні місяці - це теж занадто. Ганка побігла кликати бабусю на допомогу. - Бабушка, бабушка,- загукала вона, - нас обманули. Мама, звичайно, перелякалась і одразу ж надумала собі хто зна що. - Як обманули? Хто? - Дядько Рома. Він нам дав не 25 саджанців, а 30. Погода була гарна, сонце - яскраве, пташки - співучі, вода - холодна. Ми здались на тринадцятому дереві. Мама вимагала посадити ще одне. Для певності. А брат запевняв, що черешень було не дві, а три. Невже ми одну загубили у власному садку? Чи посадили замість яблуні? Зате тітка Ніна, баба Ніна, дядько Андрей і його дружина Ніна ( а у нас так, якщо не Ніна, то не з нашого села) тішились весь вечір. Їм усім впали з неба саджанці яблунь і паростки агрусу. Правда, дехто питав, який же це сорт?Тоді я починала розповідати, що у мене є подруга Люда, а в неї - чоловік Рома, а в них - були квартирантки з Молдови, які торгували..... На диво, все це неподобство, незважаючи на жаркий день і пізню пору для садіння, прийнялось і благополучно росте. Все, крім таємничої троянди "Секрет". До речі, це єдина рослина, сорт якої нам відомий достеменно. А всі інші - що ми садили в нашу прадавню землю? Ніхто не відає. Іноді мені спадає на думку, а що, як всі ці яблуні одного сорту? Осіннього? Наприклад, Слава переможцям? Що ж ми всі робитимемо з такою кількістю Слави?
Добавить комментарий
Комментарии: 3
|