Наверх
_Я_ТВОЙ_ЛУЧИК_, 40 - 20 мая 2008 15:49Отредактировано:20.05.08 15:53
5 жовтня. Сьогодні почалось моє життя. Мої батьки ще не знають, але я уже існую. Я дівчинка у мене світле волосся і блакитні очі. Уже все визначено, навіть те, що я буду любити квіти. 19 жовтня. Деякі кажуть, що я ще не справжня людина, що тільки моя мама існує. Але я справжня людина, так само як маленька кришка хліба теж являється хлібом. Моя мама є, і я є. 23 жовтня. Мій рот вже відкривається, лише подумайте десь через рік я буду посміхатися, а після і говорити. Я знаю що моїм першим словом буде :Мама. 25 жовтня. Сьогодні моє серце почало битися цілком самостійно. З цих пір воно буде спокійно битися все моє життя, ніколи не зупиняючись для відпочинку. А через багато років воно втомиться. Воно зупиниться і тоді я помру. 2 листопада. Я росту по трішки кожен день. Мої руки і ноги начинають набувати форму. Але мені доведеться ще довго чекати до того, як ці маленькі ніжки піднімуть мене, щоб я змогла дотягнутися до маминих рук, до того , як ці маленькі ручки зможуть збирати квіти і обіймати мого тата. 12 листопада. На моїх руках починаються з’являтися крихітні пальчики. Смішно які вони маленькі. Я зможу пестити ними мамине волосся. 20 листопада. Лише сьогодні лікар сказав моїй мамі, що я живу тут під її серцем. Ой, яка вона, мабуть , щаслива. Ти щаслива, мамо? 23 листопада. Мої мама і тато, мабуть, думають як мене назвати. Але вони навіть не знають, що я маленька дівчинка. Я хочу щоб мене назвали Катею. Я вже стаю такою великою. 10 грудня. В мене росте волосся, воно гладке, світле і блискуче. [SIZE=+1]Цікаво, яке волосся у моєї мами!!!! 13 грудня. Я уже трішки можу бачити. Навколо мене темно, коли мама принесе мене в світ, він буде повен сонячного світла, та квітів. Але чого я хочу більше всього – це бачити, свою маму, яка ти мамо??? 24 грудня. Цікаво, моя мама чує тихий стук мого серця?? Деякі діти приходять на світ хворими. Але моє серце міцне і здорове. Воно так рівно б’ється!! Стук-стук, стук стук. В тебе буде здорова маленька дочка, мамо!! 28 грудня. Сьогодні моя мама мене вбила…. [/SIZE][/SIZE][/B][/I][/U][/COLOR][/FONT]
Добавить комментарий
Комментарии: 9
в якийсь момент я розуміла,шо якшо я завагітнію(16-17 років) я зроблю аборт.Так,тверезо і розуміючи весь пост-фактум.Звісно,в мене в житті не настало такого часу,шоб я вибирала варто це робити чи ні.Мене це оминуло.
Я не набагато відійшла від того віку,але певно трохи підросла і зрозуміла,що дитина-це щастя.Навіть,якби я зараз взнала,що вагітна-певно,тішилась би.Хоч розумію мізками,що занадто рано:) |