Наверх
sekleta, 55 - 5 апреля 2011 00:20
Все
Сьогодні мама згадала, що коли цей чоловік прийшов з армії, то в селі говорили, що ніяк не міг він заспокоїтись, ходив по хаті і кричав: "Танки, танки, танки." Звозили його до баби в Літинку, дуже помічна була баба, заїкання виліковувала за один раз. І йому допомогла. Але психічна хвороба час від часу поверталась. Кожні два-три роки він їздив до баби в Літинку, аж поки баба не померла і відтоді вже ніхто не міг йому допомогти. Він служив в армії якраз тоді, коли зводили той клятий Берлінський мур. В найгарячіші дні протистояння між СРСР і іншим світом, він добу просидів у танку з ввімкненим мотором. "Чтоб землю в Гренаде крестьянам отдать". Тоді війна так і не розпочалась. В його душі вона ніколи не закінчилась.
Добавить комментарий
Комментарии: 0
|